ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА……………………………………………………………………..3

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА………………………………………………….4

РОЗДІЛ І. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ……………………………………………………14

РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ТА РОКАМИ НАВЧАННЯ……………………………………………………..16

РОЗДІЛ ІІІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПЕРЕРОЗПОДІЛ ГОДИН МІЖ ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПРЕДМЕТАМИ ПЕВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИВЧАТИСЯ ОКРЕМО ТА/АБО ІНТЕГРОВАНО З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ……………………………………………………………….…23

РОЗДІЛ ІV. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ, ЗАТВЕРДЖЕНИХ ПЕДАГОГІЧНОЮ РАДОЮ, ЩО МІСТИТЬ ОПИС РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ З НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ………………………..35

РОЗДІЛ V. ОПИС ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ…………………………………………43

РОЗДІЛ VІ. ІНШІ СКЛАДОВІ, ЩО ВРАХОВУЮТЬ СПЕЦИФІКУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ………………………………….53

ПЕРЕДМОВА

Освітня програма розроблена на основі законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» державних освітніх стандартів, зразків освітніх навчальних програм, курсів і дисциплін.

Структурно освітня програма є сукупністю освітніх програм різного рівня навчання (початкової, базової середньої та середньої (повної) загальної середньої освіти). У програмі дотримано принципів спадкоємності та наступності, тобто кожна наступна програма рівня освіти базується на попередній.

У свою чергу, програма кожного рівня освіти у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їх реалізації. Таким чином, освітня програма – це сукупність взаємопов’язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти та спрямовані на досягнення прогнозованого результату діяльності ліцею №78.

Освітня програма спрямована на формування загальної культури особистості учнів закладу освіти; їх адаптації до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, патріотизму, любові до Батьківщини, працьовитості, культури, поваги до прав і свобод людини, бережливого ставлення до екології та довкілля.

Освітня програма є чинною, починаючи від дати затвердження.

Пояснювальна записка

Освітня програма (далі – Програма) розроблена з метою виконання:

Конституції України

Законів України

«Про освіту»

«Про повну загальну середню освіту»

«Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти»

«Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності»

«Про наукову і науково-технічну діяльність»

Указів Президента України

«Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі» від 25.05.2020 року №195/2020

«Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами)

«Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок агресії Російської Федерації проти України» від 16.03.2022 №143

Постанов Кабінету МіністрівУкраїни

«Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» від 23 листопада 2011 р. № 1392 (з змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 538 від 07.08.2013, № 143 від 26.02.2020)

«Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності» від 30 грудня 2015 р. № 1187 (з змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 347 від 10.05.2018, № 180 від 03.03.2020, № 365 від 24.03.2021, № 1134 від 31.10.2023)

«Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» від 14.02.2017 р. № 88 (з змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 863 від 15.11.2017, № 88 від 21.02.2018, № 129 від 27.02.2019, № 152 від 26.02.2020, № 477 від 17.05.2021, № 365 від 26.03.2022, № 396 від 09.04.2024, № 1519 від 27.12.2024)

«Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти» від 20.12. 2024 р. № 1456

«Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів» від 13.09.2017 р. № 684 (з змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 806 від 19.09.2018, № 681 від 17.07.2019, № 985 від 05.09.2023)

«Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» від 21.02.2018 р. № 87 (з змінами, внесеними згідно з Постановами КМ№ 688 від 24.07.2019, № 898 від 30.09.2020)

«Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» від 30.09.2020 р. № 898 (з змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 972 від 30.08.2022)

«Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» від 15.09.2021 р. № 957 (з змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 483 від 26.04.2022, № 979 від 30.08.2022)

Розпоряджень Кабінету Міністрів України

«Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» від 14 грудня 2016 р. № 988-р

«Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» від 13 грудня 2017 р. № 903-р

«Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти» від 07.04.2023 №301-р

Наказів Міністерства освіти і науки України

«Про затвердження типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я.» від 12.08.2022 року № 743-22 р.

«Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня» (зі змінами від 13.09.2021 № 983 «Про внесення змін до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня») від 20.04.2018 р. № 405

«Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» від 19.02.2021 №235 (з змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 1120 від 09.08.2024)

«Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» від 09.08.2024 №1120

«Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» від 20.04.2018 р. № 406

«Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» для 10-х класів (зі змінами від 31.03.2020 № 464 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня») від 20.04.2018 р. № 408

«Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» від 13.04.2011 №329

«Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» від 02.08.2024 р. №1093

«Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» від 21.08.2013 № 1222 (з змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 1009 від 19.08.2016)

«Про затвердження Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання» від 14.07.2015 № 762

«Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти» від 12.01.2016 № 8 (з змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки № 624 від 06.06.2016, № 635 від 24.04.2017, № 955 від 10.07.2019, № 160 від 10.02.2021, № 165 від 15.02.2023, № 1276 від 09.09.2024)

«Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» 07.12.2018 № 1369 (з змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки № 221 від 18.02.2019, № 246 від 19.02.2020,№ 1431 від 24.12.2021, № 689 від 16.05.2024)

«Про затвердження Положення про малу академію наук учнівської молоді» від 09.02.2006 № 90

Відповідно до статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітня програма містить:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою
загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також розподіл навчального навантаження між освітніми галузями за роками навчання;
навчальний план, що передбачає перерозподіл годин між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими предметами;
перелік навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів);
опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання;
інші складові, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності.

Освітню програму схвалено педагогічною радою (протокол №1 від 29.08.2025 р.) та затверджено керівником закладу.

Цю освітню програму після затвердження оприлюднено на офіційному веб-сайті закладу освіти.

Ліцей №78 у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом закладу освіти.

Освітня програма ліцею №78 є наскрізною, охоплює освіту на І (початкова освіта), ІІ (базова середня освіта) та ІІІ (профільна середня освіта) ступенях навчання. Програма кожного рівня навчання у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їхньої реалізації. Таким чином, вона визначає єдність взаємопов’язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти, спрямованих на досягнення прогнозованого результату діяльності закладу освіти.

Головною метою закладу освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник; пошук, навчання та розвиток обдарованої учнівської молоді, сприяння професійній самореалізації, популяризація наукової діяльності та формуванню наукового світогляду.

Головними завданнями закладу освіти є:

забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;
виховання громадянина України;
виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;
генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;
створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство;
створення освітніх умов для формування дослідницьких компетентностей, розвитку здібностей та обдарувань, творчого та критичного мислення вихованців, розширення їх наукового світогляду;
проведення масових заходів дослідницько-експериментального, національно-патріотичного, громадсько-виховного, культурно-просвітницького спрямування тощо;
створення для обдарованих дітей та молоді розвивального освітнього середовища, у тому числі організація змістовного дозвілля відповідно до їх здібностей, обдарувань;
формування у здобувачів освіти наукового світогляду та навичок академічної доброчесності;
удосконалення професійних компетентностей педагогічних кадрів;
пошук, апробація та впровадження в освітню систему сучасних інноваційних форм і методів роботи зі здобувачами освіти, розвиток STEAM-освіти;
охоплення науковою освітою учнів засобами дистанційної освіти в умовах пандемії, воєнного стану;
створення умов для розвитку активної громадянської позиції, виховання та утвердження патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України, національно-патріотичного виховання учнівської молоді;
розвиток науково-педагогічного потенціалу, удосконалення професійної, науково-дослідницької, освітньої та інноваційної діяльності.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням закладу освіти.

Заклад освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

безпечні умови освітньої діяльності;
дотримання державних стандартів освіти;
дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;
дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинного законодавства заклад освіти здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

I ступінь – початкова освіта;

II ступінь – базова середня освіта;

III ступінь – профільна середня освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних Типових освітніх програмах.

Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення закладу освіти є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані в закладі освіти, спрямовані на:

формування у здобувачів освіти сучасної наукової картини світу;
виховання працьовитості, любові до природи;
розвиток в здобувачів освіти національної самосвідомості;
формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Досягнення мети, тим самим призначення закладу освіти, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

вільне володіння державною мовою;
здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
математична компетентність;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна компетентність;
навчання впродовж життя;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
культурна компетентність;
підприємливість та фінансова грамотність;
інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

дитиноцентризму і природовідповідності;
узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
наступності і перспективності навчання;
взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів.

Освітня програма спрямована на всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві.

Освітня програма передбачає:

забезпечення повноти, систематичності та усвідомленості знань, їх міцності та дієвості, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок;
формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей дітей.

Освітня програма окреслює підходи до планування й організації у закладі освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової, базової середньої та профільної середньої освіти.

Місія закладу актуалізована вимогами часу, особливостями соціуму, урахуванням тенденцій процесів, які відбуваються в масштабах міста, країни, світу, визначає наступні стратегічні напрями:

задоволення потреб в якісній освіті шляхом підготовки високоосвічених, національно свідомих, висококваліфікованих, конкурентно спроможних на ринку праці фахівців, здатних задовольняти особисті духовні і матеріальні потреби, а також потреби суспільства у забезпеченні сталого інноваційного розвитку,
створення умов для виховання в учнів толерантності, здатності до діалогу,
реалізація форм і методів педагогічної взаємодії.

З урахуванням процесів, що є характерними для сучасної освіти в цілому у Закладі створені умови, за яких кожна дитина має можливість засвоєння нового, актуального досвіду взаємодії зі світом. Освітній процес Закладу, залишаючись тісно пов’язаним із загальноосвітніми стандартами, підпорядковується загальним тенденціям, що стосуються культурних і педагогічних процесів. Взаємовідносини «дитина – педагог» у Закладі побудовано на таких категоріях, як: «діалог», «зайнятість», «супровід», «поле успіху і досягнень». Вихованці Закладу реалізовують власну освітню траєкторію, зумовлену природними можливостями, запитами, інтересами, здібностями.

Таким чином місія Закладу формує всебічно розвинену, освічену, стратегічно мислячу, конкурентноздатну, гуманістично спрямовану особистість з почуттям національної свідомості, з громадською позицією, системою наукових знань; особистість готову до суспільного самовизначення, орієнтовану на стале майбутнє та відповідні життєві цінності і пріоритети; особистість з творчим, перспективним мисленням, здатну знаходити нетрадиційні рішення в життєвих ситуаціях, що забезпечить її самовизначення та успіх у житті.

Візія закладу визначена з урахуванням створення сприятливого середовища та умов для забезпечення освіти для сталого (збалансованого) розвитку, що є новим етапом формування компонентів комплексної системи освіти, коли її складові стають рівнозначними. Таким чином новий зміст шкільної освіти, що базується на основі компетентнісного підходу та дитиноцентрованої орієнтації з урахування світового досвіду та принципів сталого розвитку у Закладі досягається через:

створення сприятливого середовища, інфраструктури та умов для розвитку особистості;
розвитку науково-педагогічного потенціалу, удосконалення науково-дослідницької, освітньої та інноваційної діяльності;
забезпечення доступності позашкільної освіти, гарантування громадянам права на її здобуття;
відкритість та забезпечення інформування спільноти;
служіння громаді.

Отже, в Закладі адміністрацією, науково-педагогічними фахівцями створено сприятливе середовище для розвитку, удосконалення науково-дослідницької, освітньої та інноваційної діяльності. Що забезпечує один з аспектів особистісно орієнтованого навчання – створення умов для реалізації дитиною власної освітньої траєкторії, зумовленої природними можливостями, запитами, інтересами, здібностями.

Пріоритетні вектори діяльності в 2025-2026 рр.

Розвиток дистанційної освіти;
Наукові студії для здобувачів освіти;
Перехід до проєктного навчання;
Створення мережі наукових товариств у ОТГ;
Співпраця з освітніми округами та опорними школами;
Впровадження хмарних технологій у освітній процес.

Головні принципи освітнього процесу

гуманізація, що визначає пріоритети завдань творчої самореалізації особистості, її виховання, створення умов для вияву обдарованості і талантів здобувачів освіти, формування гуманної особистості;
єдність загальнолюдських і національних цінностей, що забезпечує у змісті освітнього процесу органічний зв’язок і духовну єдність української національної культури з культурою народів світу; розвиток культури всіх національних меншин, що проживають на території України; сприяє усвідомленню пріоритетності загальнолюдських цінностей над груповими; визначає позашкільну освіту як важливий засіб національного розвитку й гармонізації національних і міжнаціональних відносин в Україні;
демократизація, що передбачає автономію закладу у вирішенні основних питань змісту його діяльності, розвитку різноманітних форм співробітництва та партнерства всіх учасників освітнього процесу;
науковість і системність, що полягає в забезпеченні оптимальних умов для інтегруючої функції освітніх процесів в умовах досягнення основної мети позашкільної освіти;
безперервність, наступність та інтеграція, що забезпечує єдність всіх ланок освіти, об’єднання зусиль Закладу з іншими закладами та організаціями;
цілісність і наступність світи, спрямованої на поглиблення та конкретизацію освітнього процесу; набуття освіти упродовж всього життя, за умови наступності та концентричності;
багатоукладність і варіативність, що передбачає можливість широкого вибору змісту, форм і засобів позашкільної освіти, альтернативність у задоволенні духовних запитів здобувачів освіти, їх пізнавальних та інтелектуальних можливостей та інтересів, запровадження поліваріантності навчальних програм, поглиблення і розширення їх практичної спрямованості, референції та індивідуалізованого освітнього процесу;
добровільність і доступність, що передбачає право вибору та доступності в забезпеченні потреб абсолютності у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної та громадської діяльності;
самостійність і активність особистості, що полягає у забезпеченні психолого-педагогічної атмосфери, яка сприяє виявленню, розвитку і реалізації здобувачами освіти пізнавальної самостійності, творчої активності, прояву обдарованості і таланту;
практична спрямованість, що передбачає набуття здобувачами освіти певних умінь і навичок, орієнтацію на трудову діяльність у ринкових умовах, їх розширення та розвиток, а також впровадження в життя за умов інтеграції з наукою і виробництвом.

І. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року №8, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). Учні, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року №8, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Профільну середню освіту можуть здобувати особи, які завершили здобуття базової середньої освіти. Учні, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти за інших умов.

ІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ТА РОКИМА НАВЧАННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1-11 класів визначено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту»; наказів Міністерства освіти і науки України № 743-22 від 12.08.2022 р. «Про затвердження типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я.»; № 405 від 20.04.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (зі змінами від 13.09.2021 № 983 «Про внесення змін до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня»), № 406 від 20.04.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», № 408 від 20.04.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» для 10-х класів (зі змінами від 31.03.2020 № 464 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня»), № 235 від 19.02.2021 року «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів загальної середньої освіти».

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти на 2025-2026 навчальний рік становить:

– для учнів 1-х класів закладу освіти складає 805 годин/навчальний рік;

– для учнів 2-х класів – 875 годин/навчальний рік;

– для учнів 3-х класів – 910 годин/навчальний рік;

– для учнів 4-х класів – 910 годин/навчальний рік;

– для учнів 5-х класів – 1085 годин/навчальний рік;

– для учнів 6-х класів – 1190 годин/навчальний рік;

– для учнів 7-х класів – 1225 годин/навчальний рік;

– для учнів 8-х класів – 1260 годин/навчальний рік,

– для учнів 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік;

– для учнів 10-х класів – 1330 год/навчальний рік;

– для учнів 11-х класів – 1330 год/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для учнів 1-х-4-х класів (додаток 1), для 5-9-х (додатки 2-6 ), для 10- 11-их класів (додаток 7-8).

Перелік освітніх галузей для 1-2-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

Перелік освітніх галузей для 3-4-х класів

Перелік освітніх галузей для 5-8 класів

– Мовно-літературна

– Математична

– Природнича

– Соціальна і здоров’язбережувальна

– Громадянська та історична

– Технологічна

– Інформатична

– Мистецька

– Фізична культура

Перелік освітніх галузей для закладу освіти ІІ ступеня

Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура

Перелік освітніх галузей для закладу освіти ІІІ ступеня

Мови і літератури
Суспільствознавство
Естетична культура
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани ІІ та ІІІ ступенів передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

Повноцінність базової та повної загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

Навчальні плани для 10-11 класів реалізуються через освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора ліцею.

Години варіативної складової розподіляються на:

на додаткові предмети;
індивідуальні заняття та консультації;
на поглиблене вивчення предметів,
введення курсів за вибором, факультативів.

Організація освітнього процесу заснована на досягненні очікуваних результатів, зазначених у типових освітніх програмах трьох ступенів навчання. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізовує вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання є внеском у формування таких ключових компетентностей здобувачів освіти:

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1.	Спілкування державною мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2.	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. *Навчальні ресурси:* підручники, навчально-методичні комплекси, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3.	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4.	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. Усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5.	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6.	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7.	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8.	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
9.	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:* повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. *Навчальні ресурси:* математичні моделі в різних видах мистецтва
10.	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:* усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. *Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні освітнього середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання в різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію освітнього середовища (зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання);
окремі предмети (виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласні та загальноліцейські проєкти). Роль окремих предметів в освітньому процесі за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проєктах;
позакласну освітню роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров’я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

ІІІ. навчальний план, що передбачає перерозподіл годин між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими предметами

Загальні засади

Форма власності: комунальна.

Режим роботи навчального закладу: п’ятиденний.

Мова навчання: українська.

Структура 2025-2026 навчального року

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – 1 вересня – 24 грудня 2025 року,

ІІ семестр – 12 січня – 30 травня 2026 року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні – 27.10.2025 – 02.11.2025 (початок занять 03.11.2025)

зимові – 25.12.2025 – 11.01.2026 (початок занять 12.01.2026)

весняні – 23.03.2026 – 29.03.2026 (початок занять 30.03.2026)

Навчальні екскурсії для учнів 1-4 класів та навчальна практика для учнів 5-8, 10 класів у 2025-2026 навчальному році організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» та згідно рішення педради від 29.08.2025 (протокол №1.) проводяться упродовж навчального року.

Початок занять – о 9.00 год.

Тривалість уроків у початковій та основній школах – відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту»:

у 1-х класах – 35 хвилин,
у 2-4-х – 40 хвилин,
у 5-11-х – 45 хвилин.

Тривалість перерв між уроками (відповідно до розділу V пункту 3 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ №2205 від 25.09.2020) встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів: малих перерв тривалістю 10 хвилин, великих – тривалістю 20 хвилин (після третього уроку).

Факультативні заняття і курси за вибором проводяться в період основних занять із обов’язковою перервою за затвердженим розкладом.

У 2025-2026 навчальному році у закладі освіти сформовано 33 класи.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Середня наповнюваність:

1-4 класів – 25 учнів

5-9 класів – 28 учнів

10-11 класів – 23 учні

По закладу освіти – 26 учнів.

Мережа класів та контингент учнів

№з/п	Клас	Всього учнів	Хлопців	Дівчат	Примітка
1.	1-А	22	11	11
2.	1-Б	25	13	12
3.	1-В	26	12	14
4.	2-А	23	12	11
5.	2-Б	23	12	11
6.	2-В	28	14	14
7.	3-А	23	12	11
8.	3-Б	28	17	11
9.	3-В	21	11	10
10.	4-А	28	13	15
11.	4-Б	29	15	14
12.	4-В	24	15	9
Всього 1 – 4 класи		300	157	143
13.	5-А	25	12	13
14.	5-Б	30	17	13
15.	5-В	28	9	19
16.	6-А	24	12	12
17.	6-Б	28	12	16
18.	6-В	26	12	14
19.	6-Г	24	11	13
20.	7-А	30	13	17
21.	7-Б	30	17	13
22.	7-В	31	16	15
23.	8-А	21	12	9
24.	8-Б	30	12	18
25.	8-В	28	14	14
26.	9-А	30	17	13
27.	9-Б	33	16	17
28.	9-В	28	18	10
Всього 5 – 9 класи		446	220	226
29.	10-А	20	11	9
30.	10-Б	20	10	10
31.	10-В	21	11	10
32.	11-А	28	15	13
33.	11-Б	28	12	16
Всього 10 – 11 класи		117	59	58
Разом		863	436	427

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (додатки 1-8).

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення педагогічної ради (протокол від 29.08.2025 №1) обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»:

Клас

Модулі

5-8

Бадмінтон, баскетбол 3х3, баскетбол, волейбол, гандбол, гімнастика, дитяча легка атлетика, доджбол, настільний теніс, панна, плавання, пляжний волейбол, рухливі ігри, скандинавська ходьба, футбол, футзал, шашки, шахи, Cool Games.

9-11

Легка атлетика, футбол, баскетбол, волейбол, гандбол, бадмінтон, настільний теніс.

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів» (зі змінами від 08.04.2016 № 401 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 128») та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами від 08.04.2016 № 401 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 128»): при вивченні предметів мовно-літературної освітньої галузі – у 5 -9 класі; інформатики – у 2-11 класах.

З урахуванням особливостей закладу освіти та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти варіативною частиною передбачено виділити додаткові години на:

збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової

З метою забезпечення реалізації якісної допрофільної підготовки у варіативній частині також передбачені години на вивчення:

додаткових предметів:
курсів за вибором:
факультативів:

Навчальне навантаження на учня у всіх класах витримано в межах норми.

Типові навчальні плани, за якими розроблено робочий навчальний план:

№ таблиць робочого навчального плану	Класи	Примітка	Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України
№1	1-4 класи	з українською мовою навчання	Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти І ступеня під керівництвом Савченко О.Я. (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22 )
№ 2	5-і класи	з українською мовою навчання	Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (розділ3), затвердженої наказом МОН № 1120 від 09.08.2024 року
№3	6-і класи	з українською мовою навчання	Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (розділ3), затвердженої наказом МОН № 1120 від 09.08.2024 року
№ 4	7-і класи	з українською мовою навчання	Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (розділ3), затвердженої наказом МОН № 1120 від 09.08.2024 року
№ 5	8-і класи	з українською мовою навчання	Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (розділ3), затвердженої наказом МОН № 1120 від 09.08.2024 року
№ 6	9-А клас	з українською мовою навчання	Таблиця №1 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 )
№ 6	9-Б,В клас	з українською мовою навчання	Таблиця № 8 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 )
№ 7	10-А клас	з українською мовою навчання	Таблиця № 2,3 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408, наказ Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 №1493 )
№7	10-Б клас	з українською мовою навчання /правовий профіль/	Таблиця № 2,3 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408, наказ Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 №1493 )
№ 8	11-А клас	з українською мовою навчання	Таблиця № 2 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408, наказ Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 №1493 )
№ 7,8	10-В,11-Б класи	з українською мовою навчання /іноземної філології профіль/	Таблиця № 2,3 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408, наказ Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 №1493 )

Додаток 1

до освітньої програми І ступеня, складений відповідно до таблиці 1 Типової освітньої програми початкової освіти НУШ-2,

розробленою під керівництвом Савченко О. Я. (Наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22)

Навчальний план для 1-4 класів

(за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко відповідно до Державного стандарту початкової освіти,

наказу МОНу №743-22 від 12.08.2022)

Назва освітньої галузі Клас	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
Назва освітньої галузі Клас	Навчальні предмети	1 кл.	2 кл.	3 кл.	4 кл.	Разом
*Інваріантний складник*
Мовно-літературна	Українська мова	7	7	7	7	28
	Українська мова	7	7	7	7
Іншомовна	Англійська мова	2	3	3	3	11
Математична	Математика	4	4	5	5	18
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна)	Я досліджую світ	3	3	3	3	12
Технологічна	Дизайн і технології	1	1	1	1	4
Інформатична	Інформатика		1	1	1	3
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1	1	1	4
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1	1	1	4
Фізкультурна	Фізична культура	3	3	3	3	12
Разом:		19+3	21+3	22+3	22+3	84+12
*Варіативний складник*
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять	Навчання грамоти	1				1
	Риторика		1	1	1	3
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня		20	22	23	23	88
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)		23	25	26	26	100

Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Директор Світлана ГАЄВА

Додаток 2

до Типової освітньої програми

для 5-9 класів закладів загальної

середньої освіти (наказ МОН України №235 від 19.02.2021, (із змінами від 09.08.2024 наказ МОН №1120))

Навчальний план для 5 – х класів

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень
Освітні галузі	Предмети	5-А	5-Б	5-В	Разом
Мовно- літературна	Українська мова	4	4	4	12
	Українська література	2	2	2	8
	І іноземна мова (анг. мова)	3,5+0,5	3,5+0,5	3,5+0,5	10,5+1,5
	ІІ іноземна мова (нім. мова)	2	2	2	6
	Зарубіжна література	1,5	1,5	1,5	4,5
Громадянська та історична	Вступ до історії України та громадянської освіти	1	1	1	3
Мистецька	Ігтегрований курс «Мистецтво»	1	1	1	3
Математична	Математика	5	5	5	15
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	2	2	2	6
Соціальна і здоров՚язберігаюча	Інтегрований курс «Здоров՚я, безпека та добробут»	1	1	1	3
Технологічна	Технології	2	2	2	6
Інформатична	Інформатика	1,5	1,5	1,5	4,5
Фізична культура	Фізична культура	3	3	3	9
Разом (без фізичної культури + фізична культура)		27+3	27+3	27+3	81+9
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять		1	1	1	3
Гранично допустиме навчальне навантаження		28	28	28	84
Всього (без фізичної культури + фізична культура, без урахування поділу на класи)		28+3	28+3	28+3	84+9

Директор Світлана ГАЄВА

Додаток 3

до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН України №235 від 19.02.2021, (із змінами від 09.08.2024 наказ МОН №1120))

Навчальний план для 6-х класів

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень
Освітні галузі	Предмети	6-А	6-Б	6-В	6-Г	Разом
Мовно- літературна	Українська мова	4	4	4	4	16
	Українська література	2	2	2	2	8
	І іноземна мова (англійська мова)	3,5	3,5+0,5	3,5+0,5	3,5+0,5	15,5
	ІІ іноземна мова(німецька мова)		2	2	2	6
	Зарубіжна література	1,5	1,5	1,5	1,5	6
Громадянська та історична	Історія України. Всесвітня історія	2	2	2	2	8
Мистецька	Інтегрований курс «Мистецтво»	2	1	1	1	5
Математична	Математика	5	5	5	5	20
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу» Географія	2 2	2 2	2 2	2 2	8 8
Соціальна і здоров՚язберігаюча	Інтегрований курс «Здоров՚я, безпека та добробут»	1	1	1	1	4
Технологічна	Технології	2	2	2	2	8
Інформатична	Інформатика	1,5	1,5	1,5	1,5	6
Фізична культура	Фізична культура	3	3	3	3	12
Разом (без фізичної культури + фізична культура)		28,5+ 3	30 + 3	30 + 3	30 + 3	118,5+12
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять		2,5	1	1	1	5,5
Гранично допустиме навчальне навантаження		31	31	31	31	124
Всього (без фізичної культури + фізична культура, без урахування поділу на класи)		31 + 3	31 + 3	31 + 3	31 + 3	124+12

Директор Світлана ГАЄВА

Додаток 4

Навчальний план закладів для 7-х класів

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень
Освітні галузі	Предмети	7-А	7-Б	7-В	Разом
Мовно- літературна	Українська мова	3	3	3	9
	Українська література	2	2	2	6
	І іноземна мова (англійська мова)	3,5	3,5+0,5	3,5+0,5	10,5+1
	ІІ іноземна мова (німецька мова)		2	2	4
	Зарубіжна література	1,5	1,5	1,5	4,5
Громадянська та історична	Історія України	1	1	1	3
	Всесвітня історія	1	1	1	3
	Громадянська освіта	0,5	0,5	0,5	1,5
Мистецька	Інтегрований курс «Мистецтво»	1	1	1	3
Математична	Алгебра	3	3	3	9
Математична	Геометрія	2	2	2	6
Природнича	Біологія	2	2	2	6
	Географія	2	2	2	6
	Фізика	2	2	2	6
	Хімія	1,5	1,5	1,5	4,5
Соціальна і здоров՚язберігаюча	Інтегрований курс «Здоров՚я, безпека та добробут»	1	1	1	3
Технологічна	Технології	1	1	1	3
Інформатична	Інформатика	1	1	1	3
Фізична культура	Фізична культура	3	3	3	9
Разом (без фізичної культури + фізична культура)		29+ 3	31,5 + 3	31,5 + 3	92+9
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять		3	0,5	0,5	4
Гранично допустиме навчальне навантаження		32	32	32	96
Всього (без фізичної культури + фізична культура, без урахування поділу на класи)		32 + 3	32 + 3	32 + 3	96+9

Директор Світлана ГАЄВА

Додаток 5

до Типової освітньої програми

для 5-9 класів закладів загальної

середньої освіти (наказ МОН України №235 від 19.02.2021, (із змінами від 09.08.2024 наказ МОН №1120))

Навчальний план закладів для 8-х класів

Освітні галузі	Предмети		Кількість годин на тиждень
Освітні галузі	Предмети	8-А		8-Б	8-В	Разом
Мовно-літературна	Українська мова	3		3	3	9
	Українська література	2		2	2	6
	Зарубіжна література	1		1	1	3
	Іноземна мова (англ. мова)	3,5		4	4	11,5
	Іноземна мова (нім. мова)			2	2	4
Математична	Алгебра	3		3	3	9
Математична	Геометрія	2		2	2	6
Природнича	Біологія	2		2	2	6
	Географія	2		2	2	6
	Фізика	2		2	2	6
	Хімія	2		2	2	6
Соціальна і здоров’язбережу-вальна	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	1		1	1	3
Соціальна і здоров’язбережу-вальна	Підприємництво і фінансова грамотність	0,5		0,5	0,5	1,5
Громадянська та історична	Історія України	1,5		1,5	1,5	4,5
	Всесвітня історія	1		1	1	3
	Громадянська освіта	0,5		0,5	0,5	1,5
Інформатична	Інформатика	1,5		1,5	1,5	4,5
Технологічна	Технології	1		1	1	3
Мистецька	Інтегрований курс «Мистецтво»	1		1	1	3
Фізична культура	Фізична культура	3		3	3	9
Разом (без фізичної культури + фізична культура)		30,5+3		33+3	33+3	105,5
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять		2,5				2,5
Гранично допустиме навчальне навантаження		33		33	33	99
Всього (без фізичної культури + фізична культура; без урахування поділу класів на групи)		33+3		33+3	33+3	108

Директор Світлана ГАЄВА

Додаток 6

до освітньої програми ІІ ступеня, складений відповідно до таблиці 1 Типової освітньої програми (наказ МОН України від 20.04.2018 №405)

Навчальний план для 9-х класів

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
Освітні галузі	Предмети	9-А	9-Б	9-В	Разом
Мови і літератури	Українська мова	2	2	2	6
	Українська література	2	2	2	6
	Іноземна мова	3	2+2	2+2	11
	Зарубіжна література	2	2	2	6
Суспільствознавство	Історія України	1,5	1,5	1,5	4,5
	Всесвітня історія	1	1	1	3
	Основи правознавства	1	1	1	3
Мистецтво*	Мистецтво	1	1	1	3
Математика	Алгебра	2	2	2	6
Математика	Геометрія	2	2	2	6
Природознавство	Біологія	2	2	2	6
	Географія	1,5	1,5	1,5	4,5
	Фізика	3	3	3	9
	Хімія	2	2	2	6
Технології	Трудове навчання	1	1	1	3
Технології	Інформатика	2	2	2	6
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1	1	1	3
Здоров’я і фізична культура	Фізична культура**	3	3	3	9
Години на вивчення спец. навчальних предметів, курсів	Німецька мова		1	1	2
Разом		30+3	32+3	32+3	94+9
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації	Німецька мова		1	1	2
	Українська мова (інд)	1			1
	Історія (інд)	1			1
	Математика (інд)	1			1
Гранично допустиме навчальне навантаження		33	33	33	99
Всього (без фізичної культури + фізична культура, без урахування поділу на класи)		33+3	33+3	33+3	99+9

Директор Світлана ГАЄВА

Додаток 7

до освітньої програми ІІІ ступеня, складений відповідно до таблиці 2 Типової освітньої програми (наказ МОН України від 20.04.2018 № 408 (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 №1493)

Навчальний план для 10-х класів

Предмети		Кількість годин на тиждень у класах
		10-А	10-Б (правовий)	10-В (іноз.філол)	Разом
Базові предмети		27	27	27	81
Українська мова		2	2+1	2+1	6+2
Українська література		2	2	2	6
Зарубіжна література		1	1	1	3
Іноземна мова		2+1	2+1	2+3	6+5
Історія України		1,5	1,5	1,5	4,5
Всесвітня історія		1	1	1	3
Громадянська освіта		2	2	2	6
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)		3+1	3+1	3+1	9+3
Біологія і екологія		2	2	2	6
Географія		1,5	1,5	1,5	4,5
Фізика і астрономія		3-1	3-1	3-1	9-3
Хімія		1,5	1,5	1,5	4,5
Фізична культура		3-1	3-1	3-1	9-3
Захист України		2	2	2	6
Вибірково-обов’язкові предмети	Інформатика	1,5	1,5	1,5	4,5
Вибірково-обов’язкові предмети	Мистецтво	1,5	1,5	1,5	4,5
Разом (без фізичної культури + фізична культура)		28,5 + 2	29,5+2	31,5+2	89,5+6
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття	Німецька мова Правознавство Психологія (ф) Основи кібербезпеки(ф) Індивідуальні заняття	1 1 5,5	3 1 1 1,5	3 1 0,5	3 3 2 3 7,5
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня		33	33	33	99
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)		38	38	38	114

Директор Світлана ГАЄВА

Додаток 8

Навчальний план для 11-х класів

Предмети		Кількість годин на тиждень у класах
Предмети		11-А (правовий)	11-Б (іноз.філол)	Разом
Базові предмети		26	26	52
Українська мова		2+1	2+1	4+2
Українська література		2	2	4
Зарубіжна література		1	1	2
Іноземна мова		2+1	2+3	4+4
Історія України		1,5	1,5	3
Всесвітня історія		1	1	2
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)		3+1	3+1	6+2
Біологія і екологія		2	2	4
Географія		1	1	2
Фізика і астрономія		4-1	4-1	8-2
Хімія		2-1	2-1	4-2
Фізична культура		3-1	3-1	6-2
Захист України		2	2	4
Вибірково-обов’язкові предмети	Інформатика	1,5	1,5	3
Вибірково-обов’язкові предмети	Мистецтво	1,5	1,5	3
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття	Німецька мова Правознавство Психологія Основи кібербезпеки Індивідуальні заняття	3 1 1 3,5	3 3,5	3 3 1 1 7
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня		33	33	66
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)		38	38	76

Директор Світлана ГАЄВА

перелік навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів з навчальних предметів

І ступінь

Предмет	Програма
1 клас
Українська мова	Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко (1-2 класи). Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22
Математика
Англійська мова
«Я досліджую світ»
«Мистецтво»
Фізична культура
2 клас
Українська мова	Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко (1-2 класи). Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22
Математика
Англійська мова
«Я досліджую світ»
«Мистецтво»
Фізична культура
Я досліджую світ (інформатика)
3 клас
Українська мова	Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко 3-4 класи. Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22
Математика
Англійська мова
«Я досліджую світ»
«Мистецтво»
Фізична культура
Інформатика
4 клас
Українська мова	Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я Савченко 3-4 класи. Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22
Математика
Англійська мова
«Я досліджую світ»
«Мистецтво»
Фізична культура
Інформатика

ІІ ступінь

Предмет	Програма
5-8 класи
Українська мова	https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoi-ukrainskoi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku
Українська література
Зарубіжна література
Іноземна мова (англ. мова)
Математика
Алгебра
Геометрія
Інтегрований курс «Пізнаємо природу»/ Інтегрований курс «Довкілля»
Біологія
Географія
Фізика
Хімія
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»
Етика* / Культура добросусідства* / Інші курси морального спрямування*
Вступ до історії України та громадянської освіти
Історія України
Всесвітня історія
Громадянська освіта
Інформатика
Технології
Інтегрований курс «Мистецтво»
Фізична культура

9 клас
Українська мова	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова. 5-9 класи» (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804). Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови. Наказ МОН України 17.07.2013 № 983.
Українська література	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література. 5-9 класи» (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)
Алгебра	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Математика. 5-9 класи» (авт. Бурда М. І., Мальований Ю. І.,) (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)
Геометрія	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Математика. 5-9 класи» (авт. Бурда М. І., Мальований Ю. І.,) (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)
Зарубіжна література	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Зарубіжна література. 5-9 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Англійська мова	Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 5-9 класи» (наказ МОН від 07.06.2017 № 804)
Біологія	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Біологія. 6-9 класи» (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)
Географія	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Географія. 6-9 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Хімія	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9 класи» (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)
Фізика	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи». (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)
Історія України	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. 5-9 класи». (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Всесвітня історія	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи». (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Правознавство	Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Трудове навчання	Навчальна прогама для загальноосвітніх навчальних закладів «Трудове навчання. 5-9 класи» (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)
Основи здоров’я	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. «Основи здоров’я. 5-9 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Інформатика	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Інформатика. 5-9 класи» (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)
Фізична культура	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 5-9 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Мистецтво	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. «Мистецтво. 5-9 класи (авт. Л. Масол)» (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)

ІІІ ступінь

Предмет	Програма
10 клас
Українська мова	Навчальна програма «Українська мова (рівень стандарту).10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Українська література	Навчальна програма «Українська література (рівень стандарту). 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Алгебра	Навчальн програма «Математика (рівень стандарту, профільний рівень). 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407).
Геометрія	Навчальна програма «Математика (рівень стандарту, профільний рівень). 10-11 класи» ( наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407).
Зарубіжна література	Навчальна програма «Зарубіжна література. Рівень стандарту. 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Англійська мова	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Іноземні мови. Рівень стандарту. Іноземні мови. Профільний рівень. (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Біологія	Навчальна програма для закладів середньої освіти «Біологія і екологія. 10-11 класи. Рівень стандарту. Профільний рівень.» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Географія	Навчальна програма «Географія. 10-11 класи». Рівень стандарту. Профільний рівень. (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Хімія	Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Хімія. 10-11 класи. Рівень стандарту» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Фізика	Навчальна програма «Фізика 10-11» (Рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу НАН України під керівництвом Локтєва В. М..(наказ МОН України від 24.11.2017 №1539)
Астрономія	Навчальна програма «Астрономія 10-11» (Рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу НАН України під керівництвом Яцківа Я. Я. (наказ МОН України від 24.11.2017 №1539)
Історія України	Навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Всесвітня історія	Навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Громадянська освіта	Навчальна програма «Громадянська освіта (інтегрований курс, рівень стандарту)» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Мистецтво	Навчальна програма для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти «Мистецтво.10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Захист України	Навчальна програма «Захист України» для навчальних закладів системи загальної середньої освіти (рівень стандарту) (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Інформатика	Навчальна програма «Інформатика (рівень стандарту). 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Фізична культура	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 10-11 класи» (рівень стандарту) (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
11 клас
Українська мова	Навчальна програма «Українська мова (рівень стандарту). 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Українська література	Навчальна програма «Українська література (рівень стандарту). 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Алгебра	Навчальн програма «Математика (рівень стандарту, профільний рівень). 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407).
Геометрія	Навчальна програма «Математика (рівень стандарту, профільний рівень). 10-11 класи» ( наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407).
Зарубіжна література	Навчальна програма «Зарубіжна література. Рівень стандарту. 10-11 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Англійська мова	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Іноземні мови. Рівень стандарту. Іноземні мови. Профільний рівень. (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Біологія	Навчальна програма для закладів середньої освіти «Біологія і екологія. 10-11 класи. Рівень стандарту. Профільний рівень.» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Географія	Навчальна програма «Географія. 10-11 класи». Рівень стандарту. Профільний рівень. (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Хімія	Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Хімія. 10-11 класи. Рівень стандарту» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Фізика	Навчальна програма «Фізика 10-11» (Рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу НАН України під керівництвом Локтєва В. М..(наказ МОН України від 24.11.2017 №1539)
Астрономія	Навчальна програма «Астрономія 10-11» (Рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу НАН України під керівництвом Яцківа Я. Я. (наказ МОН України від 24.11.2017 №1539)
Історія України	Навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Всесвітня історія	Навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Мистецтво	Навчальна програма для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти «Мистецтво.10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Захист України	Навчальна програма «Захист України» для навчальних закладів системи загальної середньої освіти (рівень стандарту) (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Інформатика	Навчальна програма «Інформатика (рівень стандарту). 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Фізична культура	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 10-11 класи» (рівень стандарту) (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)

V. опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

урок формування компетентностей;
урок розвитку компетентностей;
урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
урок корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їх послідовність, взаємозв’язки між ними. Характер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієї чи іншої дидактичної, розвиваючої та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей навчального процесу. Зрозуміло, логіка засвоєння знань відрізняється від логіки формування навичок і вмінь, а тому і різниться структура уроків відповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарт та окремих предметів протягом навчального року. Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків і наскрізних змістових ліній. Навчання за наскрізними змістовими лініями реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища; окремі предмети, роль яких при навчанні за наскрізними лініями різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною змістовою лінією; предмети за вибором; роботу в проектах; позаурочну навчальну роботу і роботу гуртків.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання, проектні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо.

Формами організації освітнього процесу можуть бути різні типи уроків, практичні заняття, семінари, конференції, заліки, співбесіди, проекти (дослідницькі, інформаційні, мистецькі), сюжетно-рольові ігри, екскурсії, віртуальні подорожі тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель/вчителька визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному, дистанційному режимах, або за змішаною формою, що поєднує очний і дистанційний режими.

За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Відповідно до статті 14 Закону України «Про повну загальну середню освіту» учні ліцею №78 мають право на забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії, яка формується шляхом визначення власних освітніх цілей, а також вибору суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними форм здобуття загальної середньої освіти; навчальних планів та програм, навчальних предметів, форм організації освітнього процесу, засобів, методів навчання. Таким чином, за потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

Питання спроможності закладу забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану розглядається педагогічною радою на основі поданою батьками заяви, складеною за відповідною формою (стаття 14 пункт 3 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом. Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-об’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

При виконанні обов’язкового виду роботи учителі мають розробленні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН. Інформація про критерії оцінювання доноситься до учнів у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі, на сайті ліцею у розділі «Навчально-виховна робота/Критерії оцінювання здобувачів освіти».

Упродовж навчання в 1-4 класах здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Результат оцінювання особистісних надбань здобувачів освіти 1 – 4 класів виражається вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів навчання здобувачів освіти у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – рівневою оцінкою на підставі рішення педагогічної ради (протокол від 29.08.2025 №1).

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів освіти початкової освіти (додаток 1 наказу МОН України від 13.07.2021 № 813). Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу освіти.

Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у ліцеї і триває постійно, має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання зручно використовувати інструменти з орієнтованого переліку, наведеного в Додатку 1.

Результати формувального оцінювання виражаються вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. При цьому учитель озвучує оцінювальне судження після того, як висловив/ли думку учень/учні. Оцінювальне судження вчителя слугує зразком для наступних оцінювальних суджень учнів під час само оцінювання і взаємооцінювання. У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року рекомендується проводити тематичні діагностувальні роботи. Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання, який діагностується на даному етапі навчання. Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання фіксуються у зошитах для тематичних діагносту вальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, повідомляючи учням та їхнім батькам.

Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагносту вальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання. Підсумкова оцінка за рік визначається з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання. Підсумкова (річна) оцінка фіксується у класному журналі та свідоцтвах досягнень учнів.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Зміст освітньої програми спрямований на формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і ліцею, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Оцінювання учнів 5-8 класів

Оцінювання учнів 5-8 класів здійснюється відповідно до наказу МОН України №1093 від 02.08.2024 року. «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»

Основними функціями оцінювання є:

формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);
констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);
діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);
коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);
орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);
мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);
розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);
прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);
виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку).

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки начального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб i скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти i науки України визначає в установленому законодавством порядку.

Оцінювання результатів навчання учнів здійснюються згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях.

Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так i на різних його етапах (підсумкове).

Оцінювання результатів навивання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета /інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів i засобів:

усного опитування (індивідуальне, групове тощо); спостереження;
аналіз портфоліо;
письмових завдань (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням IT, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи);
практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; навчальний проєкти; робота з картами, діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо);
завдань із використанням IT (онлайн-тести, презентацій результатів завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо);
caмooцiнювання, взaємооцінювання;
комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання.

Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних i змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.

Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.

До оцінювання наскрізних умінь може долучатися практичний психолог.

Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різнях класах можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя.

Під час навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно a6o дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних(цифрових) технологій, зокрема відеоконференцій.

Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання учнями принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей).

У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель / учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності i запропонувати учню / учениці повторне проходження оцінювання.

Оцінка е конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (a6o осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.

Формувальне оцінювання — інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання. Формувальне оцінювання результатів навчання учнів / учениць виконує діагностувальну, коригувальну, орієнтувальну, мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, прогностичну та виховну функції.

Формувальне оцінювання (оцінювання в процесі навчання) відображає як процес навчання учнівства так i результат його навчальної діяльності на певному етапі навчання та дозволяє вчителю / вчительці зрозуміти, як краще підготувати учнів / учениць до підсумкового оцінювання та відслідковувати їхній пporpec протягом навчального року. Формувальне оцінювання передбачає використання різноманітних методів збору інформації i повинне відповідати цілям i завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета / інтегрованого курсу. Його здійснюють у формі самооцінювання взаємооцінювання, оцінювання вчителем / учителькою із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учня / учениці тощо). Окремі завдання для формувального оцінювання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівняти діяльності (завдання початкового рівня передбачають уміння розпізнавати, пригадувати, відтворювати окремі елементи змісту навчання; завдання середнього рівня — розуміння та застосування елементів змісту навчання; достатнього — уміння аналізувати навчальну інформацію (класифікувати, порівнювати, узагальнювати, інтегрувати, уточнювати, упорядковувати); високого уміння оцінювати (навчальну інформацію та власну навчальну діяльність), рефлексувати, перекодовувати інформаційно (з текстової у схематичну, графічну та навпаки), створювати, продукувати). Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює пoкaзники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання. Завдання для оцінювання добираються так, щоб можна було отримати об’єктивну інформацію про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі.

Для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми (тема / розділ тощо), здійснюється тематичне оцінювання,. Результати тематичного оцінювання можуть бути використані для коригування освітнього процесу.

Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли учні із обов’язковими очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання.

Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їх проведення вчитель / учителька може встановлювати самостійно. Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох a6o всіх rpyп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, i мають забезпечувати об’єктивність оцінювання.

Підсумкове оцінювавши за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювавши за освітніми галузями (додаток 2) до наказу МОН від 02.08.2024 №1093 з урахуванням різних форм i видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель / учителька може запропонувати учнівству:

1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма трупами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями;

2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювавши за освітніми галузями.

Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів що постали перед учнями, та коригування освітнього процесу. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставлять на підставі загальних оцінок за I та II семестри a6o скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за I та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня / учениці протягом року. Річне оцінювання не підлягає коригуванню за рішенням педагогічної ради.

Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень Результати ДПА — у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.

Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, i фактичними результатами навчання, яких досягли учні.

Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів i слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями.

Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювався. Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.

початковий (1–3 бали);

середній (4–6 балів);

достатній (7–9 балів);

високий (10–12 балів).

Свідоцтво досягнень складається з двох частин:

Характеристика навчальної діяльності. Тут учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня / учениці наприкінці навчального року. Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо.

Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: «Має значні успіхи», «Демонструє помітний прогрес», «Потребує уваги і допомоги». Заповнювати цю частину свідоцтва вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник.

Характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети / інтегровані курси щосеместрово й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти. Після цього виводить загальну оцінку за семестр

За кожну з цих груп результатів навчання вчитель виставляє оцінку. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна — на основі семестрових.

Додаток 2

Орієнтовна рамка оцінювання

навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти

Рівні

Категорії

критеріїв

Початковий рівень

1-3 балів

Середній рівень

4-6 балів

Достатній рівень

7-9 балів

Високий рівень

10- 12 балів

Планування та здійснення навчального пошуку, аналіз текстової та графічної інформації

Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

планує й здійснює навчальний пошук;

опрацьовує текстову та/або графічну інформацію

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

планує й здійснює навчальний пошук;

ставить запитання до змісту навчального матеріалу;

опрацьовує й інтерпретує текстову та/або графічну інформацію без істотних змістових і логічних неточностей

Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя або інших осіб:

планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом;

ставить уточнювальні запитання;

використовує інформацію з кількох джерел;

опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та/або графічну інформацію;

порівнює інформацію з кількох джерел

Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб:

планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом;

ставить запитання на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків;

використовує інформацію з різних джерел;

опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та/або графічну інформацію;

аналізує й порівнює інформацію з різних джерел;

критично оцінює надійність джерела й достовірність інформації

Комунікація, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення;

відтворює почуту або прочитану інформацію, допускаючи істотні змістові та/або логічні неточності

Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення;

відтворює почуту або прочитану інформацію без істотних змістових та/або логічних неточностей;

презентує результати своєї навчальної діяльності

Учень / учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення;

висловлює власну думку й наводить приклади на її підтвердження;

презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності)

Учень / учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення;

висловлює й логічно обґрунтовує власну думку, наводить приклади на її підтвердження;

творчо презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності)

Виконання практичних завдань та розв’язання повсякденних проблем із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя або інших осіб:

виконує навчальну дію на рівні копіювання зразка її виконання;

розпізнає, називає окремі об’єкти вивчення

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

виконує навчальну дію із застосування знань, що охоплюються навчальним матеріалом, за зразком;

може порівняти окремі об’єкти вивчення

Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб:

застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, у типових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме:

формулює проблемні питання, пропонує можливі способи виконання завдання або розв’язання проблеми;

складає план для виконання / розв’язання відповідно до інструкцій та/або успішно виконує окремі етапи такого виконання / розв’язання;

може аналізувати та порівнювати об’єкти вивчення

Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб:

застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, для виконання практичних завдань та/або розв’язання повсякденних проблем у нетипових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме:

формулює проблемні питання, висуває гіпотези;

успішно виконує завдання або розв’язує проблему відповідно до інструкцій;

обґрунтовує обраний спосіб розв’язання / виконання, спираючись на знання й досвід;

може класифікувати й узагальнювати об’єкти вивчення

Рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності

Учень / учениця розпізнає помилки, логічні або змістові неточності в результатах навчальної діяльності після того, як на них вказує вчитель

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

розпізнає й виправляє окремі помилки та робить часткові уточнення в результатах навчальної діяльності

Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб :

успішно виправляє окремі помилки й робить часткові уточнення в результатах власної навчальної діяльності;

визначає окремі труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності й можливі шляхи їх подолання

Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб

аналізує результати власної навчальної діяльності із застосуванням критеріїв оцінювання, успішно виправляє помилки й робить уточнення;

визначає труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності, та можливі шляхи їх подолання

В освітній програмі ліцею №78

на 2025-2026 навчальний рік

пронумеровано, прошнуровано ___________________сторінок

Директор ____________ Світлана ГАЄВА